Відомі люди про каву і Львів
Андрій Садовий
Міський голова пов'язує запрошення випити філіжанку кави із цікавою, змістовною, а деколи й романтичною бесідою. Кавою міський голова не зловживає, п'є інколи зранку філіжанку, яка підбадьорює. На запитання чи кава і Львів нерозривно між собою пов'язані, відповідає, що "кава-це філософія Львова, непорушний львівський ритуал, адже недарма, власне, галичанин подарував звичай пити цей напій європейцям". Міський керманич шанує старі львівські традиції і п'є каву з молоком, до кави також любить морозиво. "Випити каву у приємному товаристві – це для мене нагода абстрагуватися від поточних проблем і зосередитися на стратегічному креативі"
Тарас Возняк
Відомий громадський діяч, начальник відділу зовнішніх зв'язків та промоції регіону Львівської обласної державної адміністрації асоціює запрошення на філіжанку кави з бізнес-зустрічами у найширшому значенні цього слова. Кава повинна бути справжньою, чорною, вважає пан Тарас і п'є він її лише у доброму товаристві. Львів та кавування для нього є ритуалом, витонченою церемонією, суспільною традицією.
Оксана Караванська
Відома українська дизайнер вважає, що Львів і кава є тісно пов'язаними, вона навіть відкрила свій бутік на Хрещатику в Києві, де постійно вариться кава, аби створити львівську атмосферу. Кава для пані Оксани – це стан душі. Випити філіжанку кави любить сама, без запрошення, у затишній кімнаті, де немає гамору. Кава на творчий процес ніяк не впливає. П'є пані Оксана класичну добру каву і немає значення де і з ким пити - на роботі, вдома, самій чи в товаристві.
Борис Гудзяк
Отець – доктор, ректор Українського Католицького університету стверджує, що Львів без кави неможливий. Кава, на його думку, додає Львову особливого шарму, такого собі кавового стилю... Улюбленим напоєм отця Бориса є кава з морозивом, а найбільше він полюбляє пити її в товаристві своїх колишніх студентів, з якими він веде невимушені розмови на найрізноманітніші теми.
Михайло Барбара
Соліст гурту "Мертвий півень" розповів, що запрошення "на каву" означає дуже багато, починаючи з того, що просто випити філіжанку кави і закінчуючи домовленістю про зйомки у фільмі чи участь у фестивалі. Музикант не уявляє свого ранку без кави і впродовж дня не відмовляє собі у насолоді випити горнятко кави. Може пити каву як в товаристві друзів, так і на самоті, або читаючи книжку. Улюбленим напоєм Михайла Барбари є чорна кава без цукру.
Юрій Винничук
Відомий український письменник, як і більшість львів'ян, починає свій ранок з горнятка кави з молоком, однак кавоманом він себе не вважає. Запрошення на філіжанку кави для нього означає і просто зустріч з друзями, і побачення, і можливість поговорити чи вирішити якісь питання. Письменник вважає, що Львів міцно прив'язав до себе каву, має свої традиції кавування. Сьогодні, на його переконання, кава є ознакою інтелігенції.
Євгеній Гузєєв
Генеральний консул РФ у Львові розповів, що для нього традиційним є вживання міцного чорного або зеленого чаю. Перебуваючи в Україні, зокрема у Львові, він не відмовляється від міцної чорної кави без цукру, яку п'є як під час ділових зустрічей, так і в колі своїх друзів. На думку пана Євгенія, Львів часто асоціюється із кавою, адже більшість його друзів-львів'ян не уявляють собі початок дня без філіжанки міцної чорної кави.
Віктор Морозов:
- Люблю чорну каву. Львів і кава для мене нероздільні. Чорна кава завжди асоціюється зі Львовом. "Най мене наглая чорная кава заллє, тільки я кину місто кохане моє", - так семантично вдало окреслив Юрій Винничук у пісні споконвічну внутрішню спорідненість Львова та кави. Зрештою, і сьогодні затяті кавомани не дозволяють занепадати ритуалу споживання напою, я маю на увазі тих, котрі вже вдруге проводять у Львові фестиваль кави.
Андрій Котельник:
- Пити каву почав зовсім недавно, впродовж останніх двох років. Але надаю перевагу не звичайній, а "лате мак'ято", в ній більше молока, ніж кави. Особливого рецепта приготування не маю, але коли вдома, дружина завжди готує мені "лате". Не можу назвати себе гурманом цього напою, та знаю, що у Львові ставляться до нього по-особливому. Звичайно, знаю про завод, який виготовляє велику кількість кави – доброї, яка йде й на експорт у Європу. Тож не лише італійська, але й львівська кава є смачною!
Лесь Подерв'янський:
- Особливого рецепта приготування кави не маю. Люблю зварити собі її вранці, коли вдома ще всі сплять, можу й цигарку викурити. В цей момент приходять різні, серед яких дуже продуктивні думки – і я готовий до праці. Щодо Львова й кави, то надзвичайно подобається вона в "Синій пляшці". Цей заклад мені показав ще Сашко Кривенко, пам'ятаю, ми з ним там пили каву під портретом цісаря. Також смачну каву готують у "Дзизі". А ще подобається, що у Львові каву називають "кавусею".
Ірина Калинець:
- Дуже люблю каву, постійно п'ю. Пригадую, як ще в таборах, у тюрмах нам дозволяли передавати її в бандеролях. Це була розчинна кава. Було її небагато, всім вистачало по-трішки. Але вже коли запаси закінчувалися, то мали особливу церемонію: всі мішечки з-під кави заливали гарячою водою, залишки запарювалися – так їх допивали. Щодо кав'ярень, пам'ятаю, як ще давніше ходили в, так званий, "Акваріум" навпроти "Інтуристу" або в "Нектар", що був на вулиці Саксаганського. Свого часу там була дуже смачна кава. Нині цих закладів уже немає та приємні спогади залишилися. Сьогодні ж кав'ярнями часто не ходжу та, коли буваю, то надаю перевагу "Світу кави", там готують чудовий напій. Також у неділю після церкви зустрічаємося з нашим товариством у "Діані", неподалік пам'ятника Т. Шевченкові.
Іван Марчук:
- Каву люблю дуже! Хоча обмежую себе в її споживанні: лікарі радять пити небагато. Коли приїжджаю до Львова, обов'язково зазираю до кав'ярні. Люблю просто посидіти, подихати цим ароматом. Можу випити каву з коньяком. Кав'ярня у Львові – щось дуже необхідне. У Києві ніколи не ходжу "на каву", тут немає такого, не та атмосфера, не та кава. Сидіти у Львові в кав'ярні – те саме, що у Відні чи Кракові. У львівських кав'ярнях поєднано все: мистецтво, архітектура, запашна кава та гарні дівчата. Це сприяє зустрічам митців, обговоренню нових творчих, можливо, навіть політичних питань і їхньому вирішенню. Я сказав би так: хай у Львові пахне кава, а ці аромати добігають аж до Києва й на тамтой берег Дніпра.
Марек Краєвський
відомий польський письменник, автор ретро-детективів
- Якщо кава – то тільки у Львові! Сучасні львівські кав'ярні успішно продовжують прекрасні галицькі традиції приготування цього чорного, гарячого, освіжаючого напою, який іще у XVII столітті підкорив Європу. Аромат свіжозавареної кави спокушав львів'ян тоді, і нині спокушає покуштувати напій, чий смак ледь помітно, і разом із тим виразно відрізняється у палітрі від інтенсивної арабіки до делікатного капучино. Усю цю щедру гаму смаків та запахів можна відчути у львівських кав'ярнях. Якщо кава – то тільки у Львові!
Вардкес Арзуманян
відомий львівський ресторатор
- Я постійно каву п'ю двічі на день. Cпершу вдома - вранці готую сам каву по-східному, на роботі мені до вподоби кава "еспресо". Вважаю, що Львів і кава невід'ємні. Аромат кави у Львові відчувається повсюди, особливо зранку на площі Ринок. А коли виїхати в інше місто, то хтось обов'язково, чуючи, що ти зі Львова, згадає про каву по-львівськи. Проте, думаю, що нашим львівським рестораторам більше потрібно працювати над брендом "кава по-львівськи".
Лариса Малех
Почесний консул Угорської Республіки у Львові, депутат ЛМР
- Великим кавоманом я не є. Люблю пити слабку заварну каву або капучино лише зранку. А от кав'ярень у Львові багато, і всюди кава особлива по-своєму. Кава такий напій, що її люблять абсолютно всі. Хочу сказати, що каву у Львові пили, п'ють і будуть пити.
Катерина Кіт-Садова
дружина міського голови Львова
- Зараз каву п'ю без кофеїну, люблю неміцну каву. Кава для мене - це перерва, це - коротка мить свята. Таке свято може тривати і п'ять, і тридцять хвилин, це гарний час, який належить лише тобі. Пиття кави асоціюється для мене з зимовим вечором або ж коли падає жовте листя, на вулиці бабине літо, а ти п'єш каву і тобі тепло і затишно. Час на каву – це мить щастя. Львів і кава для мене – це уособлення чогось такого доброго і щирого.
Тадей Едер
директор Львівського національного академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької
- Кава має бути добра, правдива та справжня. І тоді - не важливо, де ти її п'єш. Дуже важливо – з ким ти її п'єш. Люблю пити каву у доброму товаристві, з людьми, з якими затишно. Зараз у місті є багато чудових кав'ярень - і коли до Львова приїжджають мої друзі із інших міст, ми обов'язково ідемо на каву. Я кавоман, каву п'ю щоранку, на роботі, щовечора. А найбільше мені смакує саме львівська кава, вона тут найкраща! Думаю, Львів має право називати себе кавовою столицею Галичини.
